Експеримент з Моделювання Алгоритмів Автоматичної Розмітки Гіпоксичних Проб за Одноканальною Електрокардіограмою

Анотація

Поточний момент вимагає нових підходів до реабілітації людини, зокрема нових моніторингових технологій, що мали б можливості оцінки функціонального стану та рівня тренованості серцево-судинної та дихальної систем. Гіпоксичні проби дають змогу оцінити толерантність людини до гіпоксії та визначити рівень тренованості на даний час. Такими тестами є проби Штанге і Генчі, у яких інформативною є тривалість можливої затримки дихання. Існують методи прямого вимірювання респіраторного сигналу та його опосередкованого контролю. Вплив дихання призводить до змін у електрокардіограмі людини, що дає можливість отримати реконструкцію респіраторного сигналу. Реєстрація електрокардіограми є наразі рутинною процедурою і може бути виконана як в умовах стаціонару, амбулаторії, так і вдома у пацієнта завдяки наявності великого спектру сучасних мобільних електрокардіографів. Існують певні алгоритми для отримання кардіореспіраторної інформації, які використовують різні елементи сигналу електрокардіограми. Ця доповідь присвячена модельному експерименту щодо пошуку оптимального алгоритму автоматизації гіпоксичних проб через обробку одноканальної електрокардіограми у реальному часі. Завдяки розробленій нами програмі керування диханням під час виконання гіпоксичної проби («Гармонія») отримуємо момент початку затримки дихання. Оскільки період затримки дихання у гіпоксичній пробі має на електрокардіограмі характерні ознаки, які суттєво відрізняються від інших фаз дихання, момент закінчення затримки знаходимо автоматично, що дозволяє автоматизувати проведення гіпоксичних проб.